"...бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього, але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені, з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу..." (Пс.55:13-15)

Усім відома сумна участь Юди Іскаріотського, який зрадив свого учителя і Господа Ісуса Христа, як написано: "І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився... (Матв.27:5)".
Одначе це не перший подібний випадок у родині Ісуса. У царя Давида був "Ахітофель радник" (1Хр.27:33), що прийняв сторону Авесалома Давидового сина, який зажадав трон батька. Коли ж заколот провалився і "Ахітофель побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився..." (2Сам.17:23).
Отже не тільки Псалми, але й саме життя Давидове було пророчим. І за аналогією, що Ісус є сином Давидовим логічним є припущення, що Юда Іскаріотський був кревним родичем ґілонянина Ахітофеля.

Молитва. Благословенний Боже і Господе наш Ісусе Христе. Ти назвав нас своїми друзями (Ів 15:15). В ім’я Твоє святе дай нам снаги жити незрадливим, праведним і побожним життям, щоб бути гідними цього покликання. Нехай святиться ім’я Твоє, Амінь!